У 2025 році тема експорту української аграрної продукції залишається однією з найактуальніших в економічному порядку денному. Після кількох років цінової нестабільності сектор демонструє помітне зростання вартості основних позицій. У цьому матеріалі розглядаємо, що саме стимулює підвищення цінових показників, як це відображається на внутрішній економіці, які потенційні ризики приховує цей тренд та як Україна може використати ситуацію на свою користь.
Драйвери зростання експорту
Першочерговим фактором, що спричинив підвищення цін на продовольчий експорт, став стабільно високий попит на продовольчі товари у країнах Південно-Східної Азії, Африки та Близького Сходу. Ріст споживання, загострення проблем із виробництвом у низці інших країн, зміни клімату та обмеження на експорт збіжжя з конкурентних регіонів — усе це зіграло на користь українських експортерів.
Вартість фрахту та доступність транспортних маршрутів, зокрема через Дунайські порти, залишаються вирішальними у ціноутворенні.
Динаміка цін на основні культури
Для кращого розуміння загального підвищення вартості, розглянемо порівняльні дані по основних експортних продуктах у першому півріччі 2025 року. Ці цифри базуються на відкритих джерелах і є узагальненими орієнтирами для ринку.
Підвищення цін за період січень–червень дозволяє відслідкувати реальні тренди, які впливають як на виробника, так і на державу в цілому.
| Культура | Січень 2025 (USD/т) | Червень 2025 (USD/т) | Зростання (%) |
| Пшениця | 240 | 285 | +18,8 % |
| Кукурудза | 220 | 260 | +18,2 % |
| Соняшникова олія | 850 | 980 | +15,3 % |
| Ячмінь | 200 | 235 | +17,5 % |
Ці цифри демонструють загальну тенденцію — зростання цін відбувається у всіх основних напрямках аграрного експорту. При цьому українська продукція залишається конкурентною на світовому ринку, оскільки якість зернових і олійних культур стабільно висока.
Зростання доходів і вплив на державні фінанси
Підвищення експортних цін сприяє зростанню валютних надходжень в Україну. Це відображається на зміцненні платіжного балансу, стабілізації гривні та покращенні позицій бюджету. Завдяки агроекспорту Україна отримала додатковий фінансовий ресурс, який дозволяє частково компенсувати інші втрати, зокрема в інфраструктурі чи енергетиці.
Висока маржинальність виробництва у поєднанні з прогнозованим попитом дає змогу залучати кошти у модернізацію техніки, розвиток логістичних вузлів та агротехнологій. Таким чином, економіка отримує подвійний ефект: миттєве зростання доходів та довгострокове розширення інвестиційного поля.
Слабкі місця і можливі загрози для розвитку
Навіть на тлі позитивної динаміки залишаються чинники, що можуть зупинити або сповільнити зростання.
- Кліматичні ризики — аномальні температури, зниження кількості опадів, посухи та буревії вдаряють по врожайності.
- Валютна турбулентність — коливання курсу гривні може зменшити реальні доходи виробників.
- Логістика — постійні загрози інфраструктурі (мости, залізниця, порти) знижують стабільність експорту.
- Політичні обмеження — зміна регуляцій у країнах-імпортерах або нові квоти можуть скоротити обсяги постачання.
- Нестача страхових та фінансових інструментів — аграрії потребують захисту від форс-мажорів, але доступ до страхування і фінансової підтримки обмежений.
Ці чинники не варто ігнорувати — стабільність цін потребує системної політики захисту і розвитку.
Шляхи зростання
Якщо Україна хоче зберегти динаміку зростання у сфері аграрного виробництва, необхідно перейти від сировинної моделі до комплексного ланцюга доданої вартості.
Найбільш перспективні напрямки розвитку:
- Розширення переробки: від виробництва соняшникової олії до біопалива і кормових концентратів.
- Цифровізація аграрного виробництва: дрони, точне землеробство, аналітика ґрунтів.
- Освоєння нових ринків: поки європейський напрямок стабілізується, варто активніше просуватись на ринки Індії, В’єтнаму, Єгипту.
- Підтримка малого та середнього фермерства: зниження податкового навантаження, спрощення доступу до державних програм.
Переосмислення ролі сільського господарства у економіці дозволить перейти від ситуативних перемог до стабільного довгострокового зростання.
Очікування на друге півріччя
Україна впевнено використовує кон’юнктуру 2025 року. Зростання цін на аграрну продукцію дозволяє компенсувати частину фінансових втрат, зміцнити зовнішньоекономічні позиції та стимулювати внутрішні інвестиції.
Та збереження цієї позитивної динаміки потребує глибокої трансформації. Ставка на переробку, інновації та диверсифікацію ринків збуту — ось головні складові успіху.
Український аграрний експорт має всі шанси закріпити свій вплив на глобальному рівні. Але щоб уникнути повторення помилок минулого, потрібна чітка стратегія — від поля до полиці.
