На Вінниччині дефіцит земель під нові сади: причини та наслідки
Перспективи експорту: які ринки успішні для українського плодоовочівника
Виробництво молока в Україні: цього року скоротиться до 6–8 млн т
На Житомирщині працює органічна птахоферма з повним циклом виробництва
Площі під сочевицею зростають: наукове пояснення переваг культури
З 1 січня виріс акциз на пальне для аграріїв: що це означає
Мінекономіки ускладнило критерії бронювання працівників для аграріїв
Що зміниться для фермерів у 2026 році: прогнози експертів
Аграрний огляд Херсонської області: виклики та можливості кінця 2025 року
Як зміни валютних коливань вплинуть на агросектор у 2025–2026 роках
Вінниччина традиційно залишається одним із ключових регіонів України, де активно розвивається садівничий напрям. Проте останніми роками місцеві фермери все частіше стикаються з проблемою: придатних площ для закладання нових садів стає дедалі менше. Це формує реальний дефіцит, який впливає не лише на виробництво, а й на інвестиційну привабливість галузі. Ситуацію підтверджує
Є продукти, які Україна вже вміє продавати світу, і плодоовочевий напрям тут один із найперспективніших. Основний обсяг української продукції зазвичай спрямовується до Європи: на країни ЄС припадає орієнтовно 60–80% експорту. Водночас інші напрями теж дають можливості, але потребують іншого підходу та підготовки. Щоб не витратити сезон і бюджет даремно, важливо
Ринок звик жити в режимі постійних коливань, але 2026-й обіцяє бути особливо показовим. Виробники та переробники дедалі частіше говорять не про нарощування, а про виживання й адаптацію. За оцінкою аналітика Асоціації виробників молока Георгія Кухалейшвілі, у 2026 році країна вийде на обсяг близько 6,8 млн тонн. Тобто тренд на зниження
Органічне виробництво в Україні дедалі частіше переходить від експериментів до системної моделі роботи. У регіонах з’являються господарства, які не просто декларують екологічність, а вибудовують повний цикл — від землі до готового продукту. Один із таких прикладів працює у звичайному селі, але за підходами та масштабом мислення відповідає сучасним європейським стандартам.
За останні роки в Україні відбувається помітна трансформація структури посівів. Фермери дедалі частіше звертають увагу на культури, які раніше вважалися вузькоспеціалізованими. Однією з них стала сочевиця, яка поступово виходить за межі експериментальних площ і займає стабільне місце у виробничих сівозмінах. Причини цього явища не випадкові. Вони базуються не на моді
Початок 2026 року приніс аграрному сектору важливу фінансову новину. Держава переглянула підхід до оподаткування моторного пального, яке масово використовується у польових роботах. Для фермерів це не просто цифри у законі, а фактор, що безпосередньо впливає на собівартість виробництва. Зміни стали частиною більшого курсу на гармонізацію українського законодавства з європейськими нормами.
Початок 2025 року став несподіваним для значної частини бізнесу, що працює у сільськогосподарському секторі. Зміни до критеріїв критичності були ухвалені без тривалого перехідного періоду, що суттєво ускладнило планування кадрової політики. Особливо гостро нові правила відчули компанії, які розраховували подати документи вже після завершення звітного року. Оновлені вимоги фактично підвищили поріг
Завершення 2025 року ознаменувалося переходом українського агросектору до моделі високотехнологічної модернізації. Згідно з офіційними даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, наступний рік стане періодом глибокої цифровізації та переосмислення методів використання природних ресурсів. Актуальні агропрогнози від провідних аналітиків вказують на те, що стійкість бізнесу більше не залежатиме від масштабу земельного
Наприкінці 2025 року сільськогосподарська галузь півдня України перебуває у стані глибокої трансформації, що зумовлена необхідністю адаптації до нових безпекових та кліматичних реалій. Херсонщина, яка традиційно вважалася ключовим постачальником овочевої та зернової продукції, сьогодні демонструє приклад надзвичайної стійкості у процесі відновлення виробничих потужностей. Сучасний агросектор Херсонщина розглядає як фундамент для соціально-економічного
Валютний курс є одним із найкритичніших макроекономічних факторів, що безпосередньо впливає на фінансове здоров’я аграрного сектору України. З огляду на високу залежність від імпортних ресурсів (насіння, ЗЗР, пальне, техніка) та майже повну орієнтацію на експорт готової продукції, коливання гривні до долара та євро можуть суттєво змінювати як витратну, так і
