«ЗАСТУП»: КОПАТИ В НАПРЯМКУ РЕФОРМ

 «Проста людина зараз не потрібна нікому, – чернігівський активіст Михайло Левенок обертається в кріслі автобуса і крізь гуркіт двигуна продовжує. – Аби приватизувати присадибну ділянку я витратив більше трьох років жимття – бюрократія така, що не вистачить ні здоров’я, ні нервів». Поруч з Михайлом – пенсіонерка Лілія Грудина, яка переймається проблемами розпаювання землі. Навколо них – ціла делегація з Чернігівщини. Вони їдуть до столиці аби створити нову громадську ініціативу – «Заступ».

 ЩО ТАКЕ «ЗАСТУП»

 Київ. Національний комплекс «Експоцентр України». Відкрита сцена, стільці просто неба, усміхнені обличчя з бейджиками у формі заступа. На головах – саморобні кашкети з газет. Всюди написи: ЗАСТУП – ЗА Соціальну Трудову Українську Перспективу.

Голова ініціативної групи цієї організації Ірина Синявська, відкриваючи форум, пояснює: «Мета громадської організації «Заступ» – допомогти державі, що утворилася в буремні зимові дні, побачити і зрозуміти людей своєї країни. Ми сформуємо аграрні пріоритети, заступимося за сільгоспвиробників, прокопаємо дорогу до чиновників, розробимо детальну дорожню карту на шляху до Європи».

В аграрному секторі країни наразі налічується близько 70 громадських організацій         , що представляють сільгоспвиробників різних рівнів. Проте нема жодної спілки, яка б об’єднала понад 4,5 мільйона селян-одноосібників, захистила б їх і донесла до владних кабінетів їх прагнення та проблеми. Це – ніша «Заступу».

 ПРОБЛЕМИ СЕЛА

 «На Чернігівщині мають рости льон, картопля, буряк – культури, якими споконвік славився Сіверський край, – говорить Сергій Васильченко, підприємець з Семенівського району. – Мають бути не паперові, а реальні державні програми там, де їх потребує галузь. Льонарство в занепаді, виробництво цукрового буряку падає, картоплю вирощує лише населення та дрібні фермери. Також потрібні державне планування та стабільні ціни на сільгосппродукцію, які б дозволяли виробникові жити, а не виживати».

Диспаритет цін турбує активіста з Ніжинщини Михайла Левенка: «Молоко у селянина купують по дві гривні за літр, а цей же літр молока у красивому пакеті коштує десять гривень». Боротися з проблемою він пропонує шляхом створення посередницьких заготконтор, а у великих містах – гуртових ринків.

«Щоб отримати землю у спадок треба практично заново пройти процес приватизації, а це не місяці, а роки, – ділиться наболілим пенсіонерка Лілія Грудина з Чернігова. – Потрібно зламати цю бюрократичну машину, коли людей ганяють по колу інстанцій, вимагаючи грошей за незрозумілі послуги. Це стосується і дачних ділянок, городів – нема простого та зрозумілого механізму отримання у спадок».

Іншого делегата форуму Віктора Стельмаха непокоїть проблема селянських паїв: «Людей обманюють на кожному кроці – вони реальні власники землі, проте не знають своїх прав. Орендарі не звітують перед ними – дав декілька мішків збіжжя на пай та й все. Часто потужні виробники не дбають про родючість – ні для кого не секрет, що на Чернігівщині вирощують в основному сонях та кукурудзу, які виснажують землю. Правил сівозміни не дотримуються».

Віктор вважає, що необхідно самоорганізовуватись і створити осередки, які б мали своїх юристів та інших активістів, які б захищали інтереси простих селян перед будь-ким. Хай це буде «Заступ». Скільки можна бути фактично кріпаком на своїй землі?

 НОВІ ЛЮДИ – НОВІ ФОРМИ

 «Декілька років тому я розмовляв із власником одного із молокопереробних заводів Чернігівщини, – розповідає заготівельник молока з півночі області Олександр Жовтобрюх. – Він тоді різко зменшив закупівельні ціни на молоко від населення. Навіщо, кажу йому, ти ж загубиш поголів’я? А він хизується, мовляв, хоч 50 копійок поставлю ціну, все одно здавати мені будуть. І ось пройшло п’ять років – за цей час поголів’я корів у наших селах дійсно зменшилось на 60%. І тепер цей власник придумає будь-які форми заохочення для селян, щоб корівок стало більше. Але запізно – молока в тих селах нема. Таких людей я називаю лісниками, що лишень вирубують в угоду кон’юнктурі і не дбають про майбутнє».

Тож сьогодні країні, яка за півроку пережила стільки, що вистачить на ціле покоління, потрібні нові люди і нові форми взаємодії. Справжні. Дієві. Громадські ініціативи, що виростають знизу. Всі бачать, як наразі працюють волонтери, що допомагають у боротьбі на сході України – держава ще не зрозуміла проблеми, а вони вже її вирішують.

Такою новою дієвою формою може стати і всеукраїнське об’єднання «Заступ». Привід так думати було продемонстровано під час закриття установчого форуму. Молода родина біженців з Донбасу отримала від керівника «Заступу» Ірини Синявської документи на придбане для них помешкання на Полтавщині. А главі родини крім цього вона пообіцяла роботу по спеціальності – механізатором у сільгосппідприємстві.

Донецька родина, розчулена несподіваним подарунком, плакала. Учасники форуму у саморобних шапках аплодували. Ірина Синявська підсумувала: «Тут всі у кашкетах – це нагадує мені великий український город, на якому без ЗАСТУПУ ніяк не обійтись».

 chernigov 1 chernigov 2 chernigov 3 chernigov 4 chernigov 5

 

facebook Simple twitter2 youtube_2
ВІДЕО
Фотогалерея
«Затишна Оселя»

Програма допомоги переселенцям (біженцям) «Затишна Оселя». «Затишна Оселя»

Газета “Заступ”

Газета ЗАСТУП №3 від 26.08.2014 р.

Календар
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930