Початок літа 2025 року виявився сприятливим для основних агрокультур. Помірна вологість і відсутність критичних коливань температури створили умови для стабільного зростання посівів. У регіонах Центральної та Північної України аграрії повідомляють про врожайність, яка на 8–12% перевищує середні показники попередніх років. Південні регіони, натомість, фіксують змішану динаміку — через брак опадів урожай ранніх зернових там може бути нижчим.
Загалом прогнозується, що врожай зернових у 2025 році складе понад 65 млн тонн, що є на 5 млн більше порівняно з 2024 роком. Це відкриває потенціал не лише для забезпечення внутрішнього споживання, а й для розширення експорту, що може мати позитивний ефект на торговий баланс країни.
Зовнішня торгівля та вплив на цінову стабільність
Активна присутність України на світовому ринку аграрної продукції безпосередньо впливає на внутрішню вартість продукції. У роки високого врожаю збільшується експортний потенціал, що підтримує курс гривні. Водночас надмірний експорт без належного регулювання може обмежити пропозицію на внутрішньому ринку — що веде до локального зростання вартості продуктів першої необхідності.
Національний банк у липневому звіті зазначив, що у разі стабільного збору агропродукції, споживча інфляція до кінця року може залишитися в межах 6,5–7%, що на 1% нижче, ніж у прогнозі початку року. Аграрний експорт, що принесе валютну виручку, здатен пом’якшити ефекти від підвищення тарифів на енергоносії восени.
Основні продукти харчування
На основі попередніх даних та аналітики ринку, експерти визначають кілька ключових груп товарів, ціни на які особливо залежать від аграрного сезону: хліб, крупи, овочі борщового набору, молочні продукти та яйця. Очікується, що вартість продукції, виготовленої з пшениці та кукурудзи, залишиться стабільною або навіть дещо знизиться. Натомість сезонне зменшення пропозиції овочів восени може стати чинником росту вартості цих товарів.
Очікувані зміни середніх роздрібних цін (грн/кг або літр)
| Продукт | Середня ціна (липень) | Прогноз (грудень) | Динаміка |
| Пшеничне борошно | 19,50 | 18,90 | −3,1% |
| Яйця (10 шт) | 52,00 | 56,50 | +8,7% |
| Картопля | 14,20 | 18,00 | +26,7% |
| Морква | 11,00 | 15,50 | +40,9% |
| Соняшникова олія | 61,00 | 59,00 | −3,3% |
Загалом варто очікувати м’якої корекції цін на більшість продовольчих товарів — як у бік зниження (зернові, олія), так і в бік росту (овочі). Проте такі зміни не носять загрозливого характеру і радше відображають сезонну природу ринку.
Основні фактори, що впливають на інфляційний тиск
На динаміку інфляції діють і зовнішні чинники: геополітика, тарифи на енергоносії, логістика, витрати на пальне, а також вартість імпортованих добрив і техніки. Висока вартість дизельного палива вже спричинила зростання собівартості збору врожаю на 6–8% у багатьох господарствах.
Також не варто ігнорувати вплив трудової міграції: нестача сезонних працівників на заході країни зумовила затримки в збиранні плодово-ягідних культур. Це створює дефіцит на ринку і може призводити до короткострокового стрибка цін, попри загальне зниження інфляційного фону.
Хто виграє, а хто програє
Населення потенційно отримає вигоду від рясного врожаю. Особливо це стосується хлібобулочних виробів, олії та частини круп. Проте окремі категорії споживачів — зокрема мешканці регіонів з менш розвиненою логістикою — можуть стикнутися з локальним зростанням вартості овочів і фруктів.
Основні наслідки для різних груп населення:
- Споживачі в містах — виграють завдяки стабільним поставкам круп і борошна.
- Пенсіонери та малозабезпечені — можуть постраждати від подорожчання овочів і яєць.
- Малі фермери — отримують більший прибуток за рахунок підвищеного попиту на внутрішньому ринку.
- Аграрні трейдери — виграють від можливості розширення експорту.
Усі ці ефекти мають бути враховані при формуванні політики субсидування та продовольчої безпеки. Міністерство аграрної політики вже анонсувало моніторинг критичних категорій продуктів, щоб своєчасно реагувати на можливі сплески цін.
Прогнози на перше півріччя 2026
Якщо нинішня динаміка збережеться, можна очікувати, що інфляційні ризики залишатимуться в межах цільового коридору Національного банку. Водночас важливо враховувати ризики:
- Погіршення погодних умов восени
- Підвищення енерговитрат
- Збільшення експортних поставок без квотування
Всі ці фактори можуть змінити баланс. Тому політика «гнучкого регулювання» виглядає найбільш доречною: своєчасне реагування на зміну врожайності та структури ціноутворення дозволить зберегти продовольчу стабільність.
Врожайний позитив
Урожай 2025 року в Україні демонструє позитивну динаміку, що створює підґрунтя для помірного зниження інфляції та стабілізації вартості ключових продуктів харчування. Проте збереження цього тренду залежить від координації між аграріями, державою та трейдерами.
