З 6 червня 2025 року завершилися автономні торговельні заходи ЄС, і Україна повернулася до тарифно-квотного режиму, що може призвести до втрати до €3,5 млрд щорічної валютної виручки . Аграрна політика має адаптуватися до таких викликів, спрямовуючи зусилля на зменшення експортної части сировини та стимулювання обробки сировини всередині країни .
Зняття преференцій, цифри та наслідки
У 2024 році аграрний експорт становив приблизно 60 % всіх товарних продажів України — $41,6 млрд, з яких $15 млрд — до ЄС. У червні 2025 українська експортна торгівля впала на 24 %, до 3,4 млн тонн, що відобразилося на всіх товарних групах, окрім олійних культур. USDA прогнозує експортну торгівлю зерном у 2025/26 на рівні 27,6 млн тонн — проти 24,5 млн у попередньому році.
Переробка замість сировини
Керівники аграрного відомства підтримують обмеження на вивіз насіння олійних культур, щоб переробляти їх в Україні. Потужності олійно-жирових комплексів завантажені лише на 65 %, а планується підвищити завантаження до 95 % . У результаті це забезпечить:
- Збільшення частки переробки в торгівлі.
- Зростання доданої вартості вітчизняної продукції.
- Створення нових робочих місць.
Для цього будуть запроваджені державні стимули й кредитні програми.
Прогнози зміни експорту до кінця 2025
Ці показники ілюструють цілі України – стримування від втрат та перенаправлення ресурсів на внутрішню обробку.
| Показник | 2024 (реально) | 2025 (цільовий прогноз) |
| Частка переробки в агроекспорті | ~20 % | ~25 % |
| Використання потужностей | 65 % | 95 % |
| Зменшення виручки (€) | — | до 3,5 млрд |
| Загальний агроекспорт (млн т) | 40–41 | 35 |
| Квота ЄС на зерно | повний рік | 7/12 порційно |
Прогнозовані зміни створюють передумови для політики, в якій експортна модель трансформується задля економічної стабільності.
Диверсифікація, нові ринки та логістика
Через обмеження ЄС Україна активізувала експорт до Азії, Північної Африки та Близького Сходу. Наприклад, Індонезія збільшила імпорт української пшениці вдвічі до 1,56 млн т, а Єгипет до 1,54 млн т. Для цих ринків вже працює альтернативний логістичний коридор через Чорноморські порти і Дунай . Одночасно будуються нові страховки та альянси щодо повітряного, залізничного, річкового транспорту.
Виклики аграрної політики
Серед головних проблем — логістичні ризики (мінні поля, дорожні пошкодження), висока вартість страхування, погодні зміни, а також концентрація землі у великих агрохолдингів . До того ж, руйнування Каховської дамби позбавило водного зрошення 584 000 га в Херсонщині, що може знизити врожайність на 4 % від загального обсягу зернових і олійних культур.
Водночас держпрограми пропонують кредити під 5–7–9 %, гранти, меморандуми з партнерами (наприклад, Швеція), а також експортне страхування – що має стимулювати аграрну політику до реального оновлення ﹣ .
Перспективи аграрного освоєння ринку
Очікується, що українське виробництво зернових у 2025/26 зросте на 3 %, незважаючи на кліматичні ризики . USDA прогнозує майже однакові обсяги експорту: 16,5 млн т пшениці та 24 млн т кукурудзи. Крім основних зернових, попит на органічну продукцію стабільний — Україна експортувала 245 600 т органічних товарів у 2022 . Це — ще один вектор переробної орієнтації.
Рекомендації для аграрної політики
- Прискорити інвестування у переробні потужності — забезпечити завантаження до 95 %.
- Посилити державну підтримку дрібних фермерів та експортно орієнтованих підприємств.
- Розширити логістичні коридори, знижуючи транспортні витрати та ризики.
- Активно просувати напрямки органічної переробки як конкурентну перевагу.
- Закріпити торгові угоди з країнами Близького Сходу та Північної Африки для стабільності торгівлі.
Стратегічний розворот агрополітики
Економічна складова аграрної політики України у 2025 році робить стратегічний поворот: замість концентрації на торгівлі сировиною зростає увага до обробки. Це рішення зменшить втрати після завершення преференцій ЄС, збільшить внутрішню додану вартість, та забезпечить доступ на нові ринки. Однак реальність диктує необхідність дієвих інвестицій, логістичних реформ, підтримки фермерства та модернізації переробних ланцюгів.
