Шановні друзі !
Усе більше віддаляються від нас грізні роки Великої Вітчизняної війни, однієї з найжорстокіших у світі. Але час не владний над ними, їх не стерти ні з пам’яті народної, ні з скрижалей історії. Гірку чашу болю і страждань сповна довелося випити нашому народові. Учасники Великої Вітчизняної війни, які виявили небачену стійкість і мужність, щоб існувала наша держава і нові покоління її громадян, – і сьогодні серед нас. Та, на жаль, з кожним роком їх – живих сторінок історії залишається все менше. І настане час, коли останній солдат Великої Вітчизняної залишить нас, а разом з ним у спогади відійде ціле покоління. Тим більшу повагу і любов ми маємо віддавати нашим дорогим ветеранам. Увага і чуйність – це те найменше, що ми можемо і повинні робити для них. Віддаючи данину глибокої поваги і вдячності колишнім фронтовикам і трудівникам тилу ми бажаємо їм здоров’я і довгих років життя.
Ми знову прийдемо до вічного вогню,
Рокам ніколи пам’яті не стерти
Про тих , хто пережив страшну війну,
І тих , хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знову прийдемо до вічного вогню…
Із нами прийдуть і онуки й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
З великою повагою!
