Херсонщина — одна з найбільш аграрно залежних областей України, де зрошення не просто підвищує врожайність, а визначає саму можливість обробляти землю. Після руйнування гідроспоруд і втрати доступу до водних ресурсів, місцеві фермери опинились перед фактом: або самостійно шукати нові шляхи поливу, або залишити поля порожніми. Але більшість обрали інше — шлях боротьби, адаптації та взаємопідтримки.
Перші кроки після катастрофи
Після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року понад 300 тисяч гектарів сільськогосподарських земель на Херсонщині залишилися без поливу. Це стало серйозним ударом для аграрного сектору області. Однак зрошення поступово відновлюють.
У Білозерській громаді, де раніше території були заміновані, знову вирощують пшеницю, кукурудзу, ріпак і овочі. Минулого року за підтримки ініціативи UNITED24 вдалося відновити Інгулецьку зрошувальну інфраструктуру, що забезпечило полив для 3 тисяч гектарів землі. В цьому році продовжується робота над відновленням Лиманецької зрошувальної системи. Проєкт охоплює ще 1500 гектарів земель.
Як відновлюється інфраструктура
Відбудова зрошувальної системи — процес складний. Під контролем обласних адміністрацій відновлюють насосні станції, очищають канали, зварюють нові гілки для подачі води з альтернативних джерел. Головні роботи зараз зосереджені у Бериславському та Білозерському районах.
Уряд ініціював створення нових державних програм підтримки, серед яких:
- компенсація вартості будівництва свердловин;
- співфінансування закупівлі мобільних систем зрошення;
- відшкодування витрат на дизель для генераторів.
Однак фермери кажуть: від заяв до реальних виплат — довга дорога. Тому ініціативу на себе беруть громади.
Приклади самоорганізації фермерів
Щоб хоч якось забезпечити вологу, аграрії об’єднуються в кооперативи — так легше отримати доступ до техніки, води, допомоги від донорських організацій. У Генічеському районі, наприклад, кілька фермерів зібрали спільний фонд і разом закупили мотопомпи. Один із учасників, Ігор, розповів:
“Ми не чекаємо, поки хтось щось дасть. Ми самі купуємо, ділимо воду по годинах, економимо кожну краплю. Бо без поливу у нас тут і хліба не буде.”
Як виглядає типова схема зрошення після руйнувань
Після катастрофи фермери змушені імпровізувати. Нижче — узагальнена схема оновленої системи, яку використовують малі господарства:
| Джерело води | Техніка подачі | Зона зрошення | Обмеження |
| Свердловина | Мотопомпа + шланги | До 5 га | Обмежена потужність свердловин |
| Залишки каналу | Старі труби + нові фітинги | До 15 га | Потрібна герметизація |
| Ставок, водойма | Дизельна помпа + бочка | До 3 га | Високі витрати пального |
Ці схеми не є ідеальними, але дозволяють зберегти овочеві культури, а іноді — й врожай соняшника чи сої.
Роль міжнародної підтримки
В умовах нестабільності важливою стала підтримка ззовні. Зокрема, такі організації як FAO та USAID профінансували закупівлю:
- пересувних насосів;
- крапельних систем;
- генераторів для підтримки подачі води.
Фермери отримують не лише техніку, а й тренінги — як ефективно витрачати воду, як планувати мікрозрошення, як адаптуватись до зміни клімату. Один із тренерів зазначає:
“Тепер не буде зрошення ‘як раніше’. Доведеться економити, модифікувати поливні системи, планувати зміни, зменшувати площі під вологолюбні культури.”
Перспективи на 2025 рік
Попри складності, фермери не відмовляються від Херсону. Навпаки — намагаються її зберегти. І це видно з таких даних:
| Показник | 2023 | 2024 (очікування) |
| Кількість поливних господарств | 147 | понад 200 |
| Гектарів під крапельним поливом | 8200 | понад 11000 |
| Нових кооперативів | 12 | до 20 |
Це — не про дотації. Це про впертість. Про спільну роботу. Про виживання.
Відродження, що тримається на людях і воді
Зрошення на Херсонщині — не просто агротехніка. Це основа економіки регіону, запорука відбудови сільських територій і гідного життя людей, які там живуть. Зруйновані канали, знищені помпи, висушені поля — все це відновлюється руками фермерів, які не втратили віру в землю.
Херсон, хоч і понівечений, тримається. Бо тримаються люди. І поки в них є насіння, вода — навіть з бочки — і бажання сіяти, ця земля житиме.
